Університет та музей здійснює роботу з релокованими музеями.У контексті взаємодії з переміщеними громадами, релокованими інституціями та прифронтовими регіонами України (Луганськ, Соледар, Харків, Слов’янськ) у Києві та безпосередньо у Політехнічному музеї КПІ було реалізовано низку знакових запрошених виставкових проектів:
Соледар: проект «Соледар. Сіль. Війна», що експонувалася безпосередньо у залах Державного політехнічного музею імені Бориса Патона при КПІ.
- Суть проекту: Виставку було створено у партнерстві з евакуйованим Донецьким обласним краєзнавчим музеєм, Національним музеєм Революції Гідності та Державним політехнічним музеєм. Вона об’єднала унікальні фотороботи (прес-офіцера 93-го ОМБр «Холодний Яр» Ірини Рибакової та фотографа Олександра Пархоменка), які зафіксували місто, соляні шахти ДП «Артемсоль» до руйнування та в розпал запеклих боїв.
- Інтеграція переміщених громад: Відкриття виставки в КПІ супроводжувалося зустрічами з релокованими жителями Соледара, представниками фонду «Соляна фортеця» та евакуйованими співробітниками «Артемсолі». Це послужило платформою для збереження пам’яті про зруйновану індустріальну та культурну ідентичність.
Розгляд виставкових проектів “Музей у валізі” та “Степ розповідає свою історію” крізь призму Цілей сталого розвитку (ЦСР) ООН дозволяє побачити трансформацію сучасної української музейної практики. В умовах війни ці ініціативи виходять за межі традиційного збереження артефактів, перетворюючись на інструменти соціальної та екологічної стійкості.
Проект «Музей у тривожній валізі» – інноваційний пересувний проект Луганського обласного краєзнавчого музею та громадської організації «Clio Hub», реалізований за підтримки Швейцарії. Ця мобільна виставка, що включає банери та фізичні експонати, експонувалася у різних містах України (зокрема, в Політехнічному музеї КПІ та у Харкові).
- ЦСР 11: Сталій розвиток міст і громад (Захист культурної спадщини): Проект безпосередньо стосується завдання 11.4, спрямованого на посилення зусиль із захисту та збереження світової культурної та природної спадщини. У ситуаціях, коли фізичне будівництво та колекції втрачені чи недоступні, формат «валізи» демонструє, що спадщина продовжує жити в людях, наративах і пам’яті.
- ЦСР 16: Мир, справедливість та сильні інституції: Евакуйований музей демонструє інституційну стійкість. Замість припинення діяльності установа трансформувалася у мобільний осередок, що документує воєнні злочини проти культури та зберігає регіональну ідентичність Луганщини.
- ЦСР 17: Партнерство заради сталого розвитку: Проект став результатом міжнародної міжсекторальної співпраці між українськими музейними фахівцями, представниками громадянського суспільства (ГО «CLIO HUB») та швейцарською академічною спільнотою (університети Женеві та Фрібура).
Внесок проєкту у досягнення Цілей сталого розвитку ООН (SDGs)
Реалізація проєкту із захисту нематеріальної культурної спадщини переміщених громад на базі Державного політехнічного музею імені Бориса Патона безпосередньо інтегрує музейну справу в глобальний порядок денний сталого розвитку, трансформуючи культурну інституцію на хаб соціальної та екологічної стійкості (resilience).
Ціль 11: Сталі міста та спільноти
- Завдання 11.4: Зміцнення зусиль із захисту й збереження світової культурної та природної спадщини.
- Практична реалізація: Коли фізичний простір та матеріальні фонди музеїв прифронтових та окупованих регіонів (Луганськ, Соледар, Славянськ) знищені або заблоковані, проєкт переносить акцент на людей як на носіїв цієї спадщини. Використовуючи методологію мобільності (кейс «Музей у валізі»), музей КПІ стає платформою для архівації живої мови, фольклору та індустріальних знань. Це забезпечує безперервність культурної ідентичності громад у вимушеному переселенні.
Ціль 10: Скорочення нерівності
- Завдання 10.2: Сприяння соціальній, економічній та політичній інтеграції всіх людей, незалежно від їхнього статусу.
- Практична реалізація: Проєкт долає бар’єри у доступі до культури для уразливих груп, він інтегрує внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у наукове та культурне життя Києва, надаючи їм право голосу та статус співавторів експозицій.
Ціль 15: Збереження екосистем суші (Життя на землі)
- Завдання 15.5: Вжиття невідкладних заходів для зменшення деградації природних середовищ існування.
Ціль 12: Відповідальне споживання та виробництво
- Завдання 12.5: Суттєве зменшення обсягів утворення відходів шляхом запобігання, зниження, переробки та повторного використання.
- Практична реалізація: Запровадження концепту «мінімального вуглецевого сліду» (low carbon footprint) в експозиційній діяльності музею. Замість побудови громіздких пластикових чи металевих конструкцій, проєкт фокусується на іммерсивних аудіо-технологіях (звукові ландшафти, QR-гіди, спрямований звук) та компактних пересувних модулях, що мінімізує використання матеріальних ресурсів та утилізаційні відходи.
Ціль 17: Партнерство заради сталого розвитку.
- Завдання 17.16: Посилення глобального партнерства заради сталого розвитку, що доповнюється багатосторонніми партнерствами.
- Практична реалізація: Проєкт будує трирівневу модель партнерства (Quadruple Helix): академічна спільнота (КПІ ім. Ігоря Сікорського) + державні інституції (релоковані заклади культури, музеї) + громадянське суспільство (громадські організації ВПО, екологічні та інклюзивні ГО) + міжнародні донори (залучення європейських фондів за зразком швейцарської підтримки Луганського музею).
Використовуються: Мобільні експозиційні бокси та інклюзивні аудіо-зони (без матеріального навантаження). Трансформація технічного музею в інклюзивний безбар’єрний простір, зниження екологічного сліду.